+380 (44) 239-23-90 вул. Тургенєвська, 46/11, секція 1, оф. 2

DeveLAWpment

IMG_5589

Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України (МКАС) було створено в 1992 році, тоді ж було затверджено його перший Регламент та складено перший список осіб, яких МКАС рекомендував для призначення арбітрами.

Коли в 1994 р. Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про міжнародний комерційний арбітраж», в основу якого було покладено Модельний закон ЮНСІТРАЛ про міжнародний торговельний арбітраж 1985 р., МКАС отримав своє «законодавче закріплення»: в Додатку № 1 до цього закону міститься Положення про МКАС, яке перетворило інституцію, створену неприбутковою громадською організацією (Торгово-промисловою палатою України), в інституцію, «освячену» законом!

Існування у законі додатка, присвяченого конкретному арбітражному суду, існує лише в одній державі світу – РФ… Більше того, згадка про МКАС як орган вирішення зовнішньоторговельних спорів з’явилася ще в декількох законах України, що зробило МКАС «особливим» арбітражним інститутом з «легким присмаком» монополії. Але будемо вважати це «особливістю» нашого, українського, підходу до регулювання МКА.

МКАС з’явився на ринку МКА майже водночас з такими арбітражними інституціями як Німецька арбітражна інституція (1992 р.) та Міжнародний арбітражний центр Сінгапуру (1991 р.) та значно раніше аналогічних інституцій в інших пострадянських державах. І треба визнати, що МКАС зайняв поважне місце в європейський системі МКА.

Популярність та широке застосування МКАС для вирішення спорів українськими компаніями – учасниками експортно-імпортних операцій, обумовлено головними чинниками: (а) законодавством України, яке «радить» звертатися до МКАС для запобігання накладання пені за невчасне отримання валютної виручки за експортними операціями; (б) відмінністю МКАС від решти органів, яким в силу закону належить вирішувати аналогічні спори: йдеться про українські державні суди; ця відмінність полягає у порівняно високому професіоналізмі арбітрів, низькому рівні корупції (мала вірогідність «порішати питання» в МКАС загальновідома), досить простою та гнучкою процедурою вирішення спорів, меншою вартістю вирішення спорів порівняно з іншими європейськими арбітражними інституціями, остаточністю арбітражних рішень (неможливістю їх оскаржувати по суті).

Сьогодні в МКАС діє новий Регламент, який набув чинності з 01.01.2018 р., і який за якістю регулювання процедур розгляду спорів можна впевнено оцінити досить високо, на рівні світових стандартів.

Які аргументи наводити своїм іноземним партнерам при укладанні контракту та узгодженні компетентного арбітражного інституту в арбітражному застереженні?

1. Вартість розгляду спорів МКАС дійсно значно менша порівняно з багатьма іншими інституціями.

2. Арбітражний збір сплачується виключно позивачем, тоді як в інших інституціях кожна сторона має сплатити половину арбітражного збору.

3. Відсутність додаткових зборів при вирішенні питання про прийняття забезпечувальних заходів.

4. Строки розгляду спорів досить невеликі, якщо немає об’єктивних причин їх продовження внаслідок складності справи або інших обставин.

В той же час існують такі особливості порядку розгляду справ у МКАС:

1. Якщо сторони в арбітражному застереженні оберуть мовою розгляду спору англійську або іншу мову, а правом, що має застосовуватися до спірних правовідносин, буде обрано право іноземної держави, то в такій справі треба призначати відповідних осіб, які б володіли і мовою, і знанням права, тобто, як правило, іноземців.

2. Якщо сторона спору захоче призначити до складу арбітражу іноземця, то вона має сплатити самостійно усі витрати на його приїзд на усні слухання, проживання, добові тощо. Ці витрати не включаються до розміру арбітражного збору.

Насамкінець варто процитувати таку безумовну перевагу МКАС, що вказана на його сайті: «Зручне розташування для користувачів: Київ – центр між Європою та Азією – пропонує чудове авіасполучення з більшістю столиць Європи та СНД, суттєво нижчу вартість розміщення, а також незрівнянні культурні та історичні надбання слов’янської народності».